15-10-2017

Хто боїться Джорджа Сороса?

Як з вісімдесятирічного бізнесмена роблять «Бабая» для залякування Європи.

Минулої зими під час висвітлення акцій протесту проти корупції, телеведучий звинуватив Джорджа Сороса, американського мільярдера-благодійника єврейського походження, народженого в Угорщині, в тому, що той платив за участь в акціях… собакам.

Протести в Бухаресті були спричинені прийняттям законодавства, яке декриміналізувало корупцію. Мітинги стали наймасовішими з часів падіння комунізму в країні у 1989 році. Телеканал Romania TV, який асоціюють з урядом, хоча він формально йому не належить, заявив, що протестувальникам платили за участь.

"Дорослим платили 100 лей (24 долари), діти заробили по 50 лей (12 доларів), а за собак платили 30 лей (7 доларів)", – сказали телеведучі.

Деякі учасники акції протесту у відповідь начепили на своїх собак плакати, інші засовували купюри у комбінезони своїх улюбленців. Один собака мав плакат: "Обміняю 30 лей на євро". На іншому було написано: "Я тут, бо мені заплатив Джордж Сорос".

"Проурядове телебачення бреше постійно. У трьох реченнях вони вміщують п'ять побрехеньок", - стверджує автор журналістських розслідувань Андрей Астефанесей в інтерв’ю для Foreign Policy. "Я вже розповідав про ту брехню, наче б то Сорос платив за собак. "Якщо ви приведете на акцію собак, то отримаєте більше грошей", – сміється він.

На канал Romania TV було накладено штраф за неправдиві заяви щодо Сороса. Але сама ідея, що близько пів мільйони румунів із собаками вийшли на вулиці за допомогою СОРОСА, потрапила на благодатний ґрунт. Це резонує із версіями про те, що Сорос несе особисту відповідальність за навчання студентів правам ЛГБТК у школах Румунії; що Сорос маніпулював підлітками, які стали рушійною силою антикорупційних протестів у Словаччині;  що громадські організації та те, що залишилося від незалежних медіа в Угорщині, не змогли б існувати без підтримки СОРОСА так його фундацій відкритого суспільства.

Ідея про те, що 87-річний Сорос самотужки “каламутить воду” у суспільствах, поширена не лише на європейському узбережжі Атлантики. Викриттям “підступних планів Сороса” займається весь світ. У березні шість сенаторів США підписали лист з проханням до державного секретаря Рекса Тіллерсона розслідувати фінансування урядом США організацій, які підтримує Сорос.

"Наш скептицизм щодо фінансованих Соросом груп, які перешкоджають американським інтересам, йде далеко за межі Східної Європи", – заявив представник штату Юта, сенатор Майк ЛІ, який став ініціатором листа, коли його запитали, чи є конкретні докази діяльності Сороса у Східній Європі, які стали підставою для звернення, чи їх занепокоєння було більш загальним.

Сороса навіть пов'язали з колишнім захисником Національної футбольної ліги Коліном Кеперніком, котрий став на коліно під час національного гімну в якості протесту проти жорстокості поліції. "Вітаю Коліна Кеперніка за популяризацію ненависті до Америки. Добра робота, брате", написала у Твіттері Томі Ларен, консервативний коментатор, під час інциденту. "Твій приятель Джордж Сорос так пишається тобою".

Якщо вірити Твітеру, то Сорос також причетний до референдуму про незалежність Каталонії та розстрілу людей у Лас-Вегасі.

Але найбільш підозріло до Сороса ставляться у Центральній та Східній Європі. Там Сорос нагадує Дзеркало Бажань із книг про Гаррі Поттера. Різниця лиш у тім, що вигадане дзеркало показує те, що глядач найбільше бажає, а Сорос віддзеркалює те, що у країні найбільше ненавидять.

У Румунії, де голова правлячої партії заявив, що Сорос планує лихе, мільярдерові не довіряють, бо він з Угорщини. Для Угорщини, прем'єр-міністр якої, Віктор Орбан, наче б то оголосив, що Сорос стане основною темою кампанії на виборах наступного року, – він зрадник. І для всіх він єврей, власне його ім’я підживлює антисемітизм, який міцно вкорінений в регіоні.

Тепер ефективність Сороса в якості “Бабая” для консервативних урядів буде перевірено на ділі. Цього тижня Угорщина проводить "національну консультацію", по суті референдум, спрямований на засудження Сороса та його поглядів на імміграцію. Анкета, що фінансується урядом, буде доступна для дорослих громадян країни, і має на меті з’ясувати їх думку щодо народженого в Угорщині мільярдера, який пережив Голокост.

"Джордж Сорос купив людей та організації, а Брюссель перебуває під його впливом", - заявив Орбан під час радіо-інтерв'ю в п'ятницю напередодні “консультації”. "Вони хочуть знести паркан, дозволити мільйонам іммігрантів потрапити до Європи, потім розподіляти їх за допомогою примусового механізму – а також карати тих, хто не погоджується".

Сорос відмовився від інтерв’ю для цієї статті, проте прес-секретар Фонду "Відкрите суспільство", головного провідника для благодійних ініціатив Сороса, пов’язала напади з його відвертістю. "Він людина, яка відстоює свої переконання", – розповіла Foreign Policy Лора Сільбер, прес-секретар Фонду. "Це ризиковано, коли ви виступаєте проти автократичних лідерів та корупції".

Злість та ненависть щодо Сороса є, перефразовуючи Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, привидом, який бродить Центральною та Східною Європою. Але як 87-річний мільярдер, який мешкає за тисячі кілометрів від цього регіону, перетворився на його найвідомішого привида?

Сорос розпочав благодійність не в Центральній та Східній Європі, а Південній Африці доби апартеїду, в 1979 році. Там він видавав стипендії чорношкірим південноафриканцям для навчання університету Кейптауна. Через п'ять років, в 1984 році, він розпочав перший проект відкритого суспільства в Європі в Угорщині.

На вибір назви фонду вплинула робота Карла Поппера “Відкрите суспільство та його вороги”. Сорос стикався з Поппером раніше ще як студент Лондонської школи економіки та, мабуть, був настільки захоплений ідеологією філософа, що так само і назвав свою організацію.

Як каже голова Відкритого Суспільства Словаччини Ян Орловський, який розмовляв з Foreign Policy у своєму офісі у Старому Місті Братислави, Сорос створив мережу організацій Відкритого Суспільства у Центральній та Східній Європі частково через те, що він був стурбований “відтоком мозків”. Сорос хотів, щоб цей регіон був місцем, де люди бажали б залишатись — і залишались в ліберальних демократичних суспільствах. "Я не хочу, щоб люди відчували, що їм потрібно виїжджати", – переказав Орловський хід думок Сороса.

У деяких випадках сплата за ковток ліберальної демократії дійсно отримала політичний “присмак”. У Словаччині НГО, підтримана Відкритим Суспільством, провела у 1998 році кампанію "Рок голосування", яка заохочувала участь виборців та допомогла змістити прем'єр-міністра Володимира Меціара, якого критики звинувачують у перетворенні країни на мафіозну державу.

Пол Стаббс, британський дослідник, який працює в Хорватії, зазначив, що один із закидів щодо Соросу стосувався його бажання бути регіональним політичним гравцем, проте він досягав цього, надаючи величезні гроші місцевим елітам. "Ті особи, яких він підтримував, які як правило керували місцевими фондами "Відкритого Суспільства"... отримали величезну автономію" у середині-кінці 1990-х років, каже Стаббс.

У 90-х роках факт того, що Відкрите суспільство та Сорос мають певний хоча й опосередкований політичний вплив, існував не лише в уяві правителів. Ті, хто отримував фінансування, представляли місцеві еліти, іноді опозиційні до влади. Часто це були люди, яких Стаббс називає, як і американський антрополог Жанін Ведель, "гнучкими акторами". Це люди які можуть говорити потрібні речі кому-завгодно, якщо це дасть їм збільшити свою владу та вплив.

Проте гроші Сороса допомогли викрити людям західні ідеї, які не завжди були прийнятними “вдома”.  Росана Марін, вчителька середньої школи і  захисник прав ромів та ЛГБТК, була особисто підтримана Соросом у 1990-х роках, коли здійснила одномісячну поїздку до Шотландії на грант Сороса. Сорос і його гроші були скрізь в той час. "Сорос — це насправді знакова назва", – каже вона.

Але ця “знаковість” відрізняється для різних людей через низку причин. Для тих, хто отримав “грант Сороса", він був іконою тому, що дав їм можливість вперше виїхати з країни, іноді з більшими грошима, ніж вони коли-небудь мали, та вивчати ідеї, яких вони ніколи не зустрічали. Але для тих, хто цього не зробив, він був міфічною фігурою угорського походження (у Румунії це як тавро) з неймовірною сумою грошей, відповідальною за поширення іноземних ідей. Такому не варто довіряти.

Марін була в Шотландії лише місяць, коли їй було десь 25 років, отримавши більше грошей від гранту, ніж коли-небудь тримала. "Це змінило мій погляд на викладання і суспільство та світ загалом. І це був перший раз, коли я виїхала за межі Румунії ", – сказала вона. Те саме можуть сказати багато інших у 90-ті. "Всі (хто мав такий грант) кажуть: " О, так, я пам'ятаю мій грант Сороса, моя подорож від Сороса".

Але, принаймні, у своїй рідній країні, Сорос в 1990-х роках був популярним. Сороса цінували в Угорщині, де він створив Центральноєвропейський університет, фінансував неурядові організації та видавав гранти студентам, серед яких був і молодик на ім'я Віктор Орбан, якого відправили до Оксфордського університету.

У першій декаді 2000-х років роботу Сороса відносно тепло вітали в Центральній та Східній Європі, і мета його організації щодо відкритих суспільств та інтеграції з Заходом здавалась досяжною. Фонди Відкритого Суспільства у всьому регіоні фінансували НГО, студентські дискусійні товариства та навчальні поїздки. У 2004 році країни Балтії разом з Чехією, Угорщиною, Польщею та Словаччиною вступили до Європейського Союзу. Румунія та Болгарія долучились в 2007 році.

В інших країнах, де працював Сорос, зміни були більш драматичними. У Грузії "Революція троянд" призвела до повалення влади Едуарда Шеварнадзе, якого критикував Сорос. Відкрите суспільство там фінансувало деякі неурядові організації та громадських діячів, які підтримали революцію, а Сорос на виборах платив спостерігачам. У 2004 році Помаранчева революція в Україні, іншій країні, де діяв Сорос, призвела до програшу автократа, якого підтримував Кремль.

Сорос розглядався як чинник обох так званих кольорових революцій. "Джордж Сорос зробив добру роботу в багатьох країнах — він підтримав революцію троянд, групи молоді", – каже Міхеїл Саакашвілі, який став президентом Грузії після революції. "Очевидно, що в цей момент він був природним союзником".

Насправді, один із членів кабінету Саакашвілі, Олександр Ломая, раніше був виконавчим директором Фонду Відкритого Суспільства у Грузії. Це свідчить про те, що прихильники "Революції троянд" мають тісні зв'язки з філантропічними ініціативами угорського мільярдера. Сорос був ефективним у популяризації такого народного руху, за словами Саакашвілі. Але колишній грузинського президента, здається, бентежить, коли участь Сороса стає більш широкою. "Коли він починає грати в політику, в нього це погано виходить", – додав він.

Наскільки Сорос вплинув на перемогу Революції Троянд — спірний момент. "Роль фонду і моя особиста роль були сильно перебільшені", – сказав Сорос у Грузії в 2005 році. "Я думаю, що ви повинні знати більше, ніж будь-хто, що революція троянд повністю була результатом активності грузинського суспільства".

Проте, навіть якщо діяльність Сороса, як здається, приносила дивіденди, політичний ландшафт країн, в яких він працював, змінювався. Світова економічна криза, що розпочалася у 2008 році, викликала сумніви у фінансових перевагах членства в Європейському Союзі та західної інтеграції. Саме це було початком кінця для відкритих суспільств у Центральній та Східній Європі, на думку одного колишнього угорського політика, який попросив не називати його імені.

"Більшість цих країн мали дуже тендітні демократичні інститути", – сказав він. "Перш, ніж вони могли зміцнитися, прийшла фінансова криза, яка підірвала всю демократичну систему".

Криза також зробила зручною мішенню будь-якого, пов'язаного з фінансами, як це й сталось з мільярдером.

Зі свого боку, Сорос відповів, пожертвувавши 100 мільйонів доларів у Центральній та Східній Європі, щоб допомогти людям та громадським організаціям відновитися. "Політичний ризик дуже серйозний, і підйом шовіністичних, ксенофобських ультраправих рухів є тривожною тенденцією", – казав Сорос в Financial Times у 2009 році, пояснюючи свою пожертву.

Однак у 2012 році  центральний Фонд відкритого суспільства вирішив відмовитися від фінансування місцевих філій в регіоні. Місцеві організації будуть отримувати фінансування ще кілька років, після чого вони зможуть подати заявку на індивідуальні гранти з центрального фонду. Але вони більше не отримуватимуть постійне фінансування, як в минулому.

Сорос припинив фінансування організацій регіону, оскільки, на його думку, місію було виконано, розповів Foreign Policy Габріель Петреску в своєму офісі в Бухаресті, звідки видно площу, на якій сотні тисяч людей (і їх собаки з плакатами) протестували проти корупції минулої зими.

"Він сказав, що ми зараз є членами ЄС", – сказав Петреску, який керує фондом "Серендінно", колись румунською філією Відкритого Суспільства. "Він виконав свою місію щодо відкритості цих країн".

Навіть коли Сорос почав згортати свою активність у Східній Європі, політична географія змінювалась під ним. У 2010 році Орбан, колишній отримувач гранту Сороса, знову став прем'єр-міністром Угорщини як представник консервативної партії "Фідеш". Двома роками пізніше Роберт Фіцо поновився на посаді прем'єр-міністра Словаччини. У 2015 році Ліві Драгнеа очолила Румунську соціал-демократичну партію. Того ж року в Польщі повернулась до влади консервативна партія Право і справедливість, очолювана заступником Ярослава Качинського, який раніше “пас задніх”. Він звинуватив Сороса в спробі знищити традиційні суспільства.

Ці лідери прийшли до влади одразу після світової економічної кризи, коли люди почали думати, що Європейський Союз це не те, що їм обіцяли, і можливо це навіть становить загрозу для їх способу життя. Вони прийшли до влади, каже Орловський, глава Відкритого Суспільства в Словаччині, оскільки "ліберальна демократія зараз сприймається як зло".

Вони не увірвались у владу з криком про Сороса. Проте у 2012 році, коли у Орбані почали розчаровуватись, а справжнього політичного противника не існувало, прем'єр-міністр звернув свою увагу на мільярдера, як стверджує колишній угорський політик. Частково це сталось тому, що Орбан колись спирався на Сороса та його гроші.

"Орбан, коли він почав скочуватись до більш авторитарної та дедалі менш ліберальної політичної особистості, почав знущатися над Соросом і зрікатись цієї частини свого минулого, коли його підтримував той, хто піклується про відкриті товариства", – сказав він. "Частково це особиста справа".

Посольство Угорщини у Вашингтоні спростувало ці твердження. "Таке припущення є нісенітницею", – сказала прес-секретар в електронному листі до Foreign Policy. "Уряд Угорщини має суперечку з паном Джорджем Соросом, оскільки він підтримує імміграцію, тоді як уряд Угорщини хоче її припинити".

Проте Сороса зображують як угорця, який зрадить Угорщину, фінансиста, багатого на брудні гроші, американця і, найголовніше, єврея. Обличчям Сороса у профіль із закликом "Зупини Сороса" було обклеєно автобусні зупинки у рамках урядової кампанії. Його фото міститься в рекламі “національної консультації” в різних угорських виданнях. У понеділок парламентарій Андраш Арадшкі виступив із промовою під назвою "Християнський обов'язок боротися проти Плану Сатани/Сороса".

Сам Орбан відкрито не каже, що Сорос поганий тому, що він єврей. Але багато хто вважає, що йому і не потрібно. Щодо єврейського походження Сороса, Стаббс каже: "Я б не недооцінював це в жодному разі. Це вписується в загальну картину антисемітських теорій змови".

Угорські євреї в липні просили Орбана зупинити "страшний сон" антисемітизму. Орбан через прес-секретаря наполягав на тому, що у кампанії проти Сороса немає антисемітизму. Нещодавно, після того як журналіст назвав анти-соросовські заходи антисемітськими, прес-секретар уряду заявив на телебаченні, що журналіст наркозалежний, який змушує називати людей нацистами.

Угорська правляча партія “закрутила гайки” недержавним організаціям, які отримують іноземне фінансування. Багато з них дійсно отримують гроші від фондів Відкритого Суспільства. Парламент країни також прийняв закон проти університетів із закордонними зв'язками. Уряд запевняє, що Сорос, який заснував Центральноєвропейський університет у Будапешті в 1991 році, тут ні до чого.

Аналогічна ситуація розгортається і в Румунії, де Драгнеа та його правляча партія звинувачують у проблемах країни Сороса. "Для цих хлопців у владі, очевидно, що СороС не є загрозою", – каже Петреску, голова Фонду "Серендінно". "Але вони використовують це — ви знаєте, на виборах, опозиційні партії були дуже слабкими".

Петреску говорить, що для того, щоб не посилювати опозицію, ставлячись до неї як ворога, легалізуючи загрозу владі, правляча партія нападає на Сороса. Не на 87-річного чоловіка, а на міф про Сороса.

"Вони повинні знайти примару. Це вигадки. Ви можете отримати докази його участі в діяльності, він має власну історію, і вони вирішили, що Сорос є ідеальним кандидатом. Орбан зробив те саме", – сказав Петреску.

Декого з НГО, які таврують як ляльок Сороса, насправді фінансуються Відкритим суспільством. Але інші НГО, яких звинувачують у причетності до Сороса, не мають жодного зв'язку. У Бухаресті Космін  Пойорану, який відповідає за комунікації в громадській організації "Funky Citizens", яка працює над підвищенням громадянської свідомості румунів, повідомив Foreign Policy, що його називали маріонеткою Сороса.

"Люди навіть не знають, що існує ціла конкурсна процедура, щоб отримати грант... знаходити та отримувати гранти, заповнювати документи. Це не схоже на те, що у мене є телефон, і я можу просто зателефонувати Соросу", – сказав він. Пойорану визнає, що отримує фінансування з-за кордону, але каже, що це не повинно бути проблемою.

За уявою деяких людей, "п'ять хлопців у квартирі можуть просто зателефонувати Соросу. Сорос, мається на увазі, він вже дуже старий”, – каже Пойоран. Йому набридли усі звинувачення у тому, що неурядовими громадськими організаціями маніпулюють. "Якщо у вас немає залізних доказів, то просто йдіть до дідька".

Але насправді неважливо, чи існують докази, адже діяльність НГО зазнає нападу в будь-якому випадку. Сорос як людина може вже не мати такого ж впливу в регіоні, як раніше. Але Сорос як міф, як примара, як ключова фігура кожної змови, постає загрозою більшою, ніж будь-коли.

"Найголовнішою цінністю НГО, а також причиною приязного ставлення до них громадян, є довіра", - каже Шандор Ледерер, антикорупційний активіст з Угорщини. "Єдиною можливістю зруйнувати це є показати їх лише ляльками в інтересах інших".

Однак Угорщина далеко відійшла від нападів на організації, які підтримував Сорос, і зосередила свою енергію на ньому як людині. “Національні консультації” уряду Угорщини опитують дорослих громадян щодо того, чи погоджуються вони із заявами на кшталт: "Ще одна мета Джорджа Сороса полягає у тому, щоб домогтись для мігрантів легших кримінальні покарань за злочини, які вони вчиняють" та "Також частиною плану СОРОСА є організація політичних атак на країни, які протистоїть імміграції, та їх суворе покарання".

Це, в будь-якому випадку, дуже дивний політичний процес. Особливо з огляду на те, що це є референдум стосовно майже 90-річного чоловіка, який не проживає в Угорщині, не виборює посаду та не несе відповідальності за імміграційну політику Угорщини.

Орбан "дійсно перетворив це на свою особисту кампанію проти Джорджа Сороса ", - заявила Сільбер, речниця Відкритого Суспільства. "А Джордж Сорос до цього так не ставиться".

Емілі ТАМКІН, БУХАРЕСТ, (Румунія)