Русинський фактор

Евгений Матюшенко

блогер

Будь-яких спекуляцій навколо проблем нацменшин можливо б було уникнути, надіславши з Києва чіткий сигнал щодо готовності вирішувати такі проблеми

Останнім часом дещо зменшилася кількість бруду, який ллється у світовий інформаційний простір з боку окремих, передусім, російських ЗМІ. Але то навряд слід сприймати як послаблення загальної тенденції. Зараз лише створюються передумови до нових інформаційних атак.

Так, важливим є сигнал до спроби дестабілізації етнополітичної ситуації в Закарпатській області з використанням русинського руху Закарпаття. Відрадно, що їх левова частка засудила неправомірні дії РФ щодо України.

Однак, такі одіозні закарпатські русини як Петро Гецко та Микола Буряк активно працюють у протилежному напрямку. Зокрема, П.Гецко у соціальних мережах активно поширює проросійські меседжі та коментарі, а російські ЗМІ вже неодноразово у своїх повідомленнях посилалися на нього, коментуючи, що нібито "увесь" русинський рух Закарпаття підтримує дії Росії. З моменту активізації власних сепаратистських заяв П.Гецко, який,як виявилося, не має власної команди і прихильників у регіоні, фактично перейшов на "нелегальне положення", його місце перебування достеменно не відомо.

17 березня 2014 р. П. Гецко ("прем’єр-міністр Республіки Підкарпатська Русь", координатор Мережевого Русинського Руху) звернувся з відкритим листом до В.Путіна із закликом відновлення "історичної справедливості".

19 березня на  телеканалі ТВЦ Росія, який транслюють регіональні кабельні мережі ("Крам"), вийшов спецвипуск програми одіозного пана Затуліна "Русский вопрос", в гостях у якого був скандальний русин Петро Гецко. Далі мовою оригіналу: Специальный выпуск программы "Русский вопрос" посвящен ситуации на Юге, Востоке и крайнем Западе Украины – в Подкарпатской Руси. В передаче принимают участие: Татьяна Симонова, руководитель русской общины г. Армянска; Олег Родивилов, зам. директора Института стран СНГ (Украинский филиал); Александр Залдастанов (Хирург), лидер байк-клуба “Ночные волки”; Алексей Чалый, председатель координационного совета по обеспечению жизнедеятельности г.Севастополя; Вячеслав Светличный, генеральный консул РФ в г. Симферополе; Игорь Марков, народный депутат Украины (г.Одесса); Петро Гецко, координатор сетевого русинского движения (Закарпатская Украина).

У свою чергу, Микола Буряк, голова Закарпатського народного об’єднання "Субкарпатія", у найближчі дні збирає так звану Центральну раду русинів Закарпаття, на якій планує "обговорити" питання суспільно-політичної ситуації в державі та прийняти відповідну резолюцію на підтримку дій РФ у Криму. Слід зауважити, що запрошені на Центральну раду особи не є авторитетними, не представляють широкого кола громадськості та є підконтрольними М.Буряку. Останній же, за деякими даними, є колишнім співробітником спеціальних органів РФ.

Звичайно, в українських реаліях такі закиди русинів про підтримку дій Росії виглядають м’яко кажучи смішно. Як зазначають самі русини Закарпаття, вони "віками проживають на своїй етнічній землі в мирі, злагоді і дружбі з народами сотень національностей, незалежно від релігійних конфесій. Всі ми є громадянами України і готові захищати її суверенітет".

Ще 18 березня 2014 р. на російському Інтернет-ресурсі під авторством шановного серед русинів Голови НРРЗ (народної ради русинів Закарпаття) Жупана Є.Є. розміщено статтю про провокативний статус подібних заяв і висловлено загально русинську позицію про вирішення питань нацменшини виключно у правовому полі України.

Натомість, діяльність П.Гецка і М.Буряка, незважаючи на відсутність підтримки загалу в русинстві Закарпаття, як ми бачимо,  активно використовуються РФ як черговий "вагомий"  інформаційний привід для нагнітання вигідних для Кремля оцінок ситуації в Україні, маніпулювання громадською думкою та формування передумов для виправдання можливого просування агресії.

Народна Рада русинів Закарпаття налаштована і далі відстоювати та поширювати проукраїнську позицію. Є.Жупан прокоментував для нас позицію НРРЗ: "Не тільки русини, але й інші корінні народи регіону прагнуть національної ідентифікації, визнання на державному рівні. Ми готові до того, аби існуючі проблемні питання вирішувалися відповідно до Конституції і законів України. До речі, у так званому "мовному законі" русинська мова вперше була включена до спису регіональних мов, і це дуже позитивно було сприйнято громадою. І зараз, коли цей закон переробляють, існує стурбованість, що знову процес загальмується". Відповідно, будь-яких спекуляцій навколо проблем нацменшин можливо б було уникнути, надіславши з Києва чіткий сигнал щодо готовності вирішувати такі проблеми. Голова НРРЗ додає: "А якщо завтра окремі сили почнуть провокувати ситуацію в іншому напрямку? Звертатися по допомогу до Румунії, Угорщини… Така дестабілізація тільки зашкодить країні, в якій ми усі живемо".

До речі, днями стало відомо, що Голова Закарпатської ОДА Валерій Лунченко оголосив список кандидатур на посади своїх заступників. Враховуючи історію і психологію попередньої діяльності осередків окремих політичних партій України у регіоні, представники громад нацменшин Закарпатської області з певною стурбованістю сприймають кандидатуру Олега Куцина – представника ВО "Свобода".

Зокрема, на їхню думку не варто наділяти повноваженнями регулювати питання національностей та релігій представнику політичної сили, яка досить неоднозначно проявляє себе у відношенні до національних меншин. Лунченко слушно зауважив, що інформація щодо кандидатів оприлюднена, аби "люди дали їм оцінку". Сподіваємося, що до думки нацменшин таки дослухаються.